Весна – час оновлення. Оновлення не лише природи, а й стосунків. Навіть тих, а скоріше – особливо тих, яким уже багато неідеальних років.
Кажуть, з роками подружнього життя чоловік навчається дивитися на жінку і не бачити її, а дружина – бачити чоловіка наскрізь, не дивлячись на нього. Як у кожному жарті, тут лише частка жарту. З роками жінка точно знає, коли чоловік годує її побрехеньками, особливо, якщо вони не рідкість.
В жіночих мізках є ділянки, в яких структурована і вишикувана, як у гарних бібліотеках, інформація про бачене, чуте, відчуте, пережите. Стелаж для життєвого досвіду з партнером теж є. Там у папках посортовані особливості міміки, голосу, постави, жестів, інтонацій, слів коханого у різних ситуаціях. Так історично склалося з часів, коли життя жінки та її потомства залежало від того, в якому стані і з яким настроєм прийде чоловік з полювання на мамонта. А сьогодні, завдяки цій особливості, жінка на 99, 9% відчуває, коли благовірний замість правди в’яже хармани.
– Толку з цього знання! Знаю, що бреше, але що мені з цим робити? За 20 років разом як я тільки не реагувала, а воно як було, так і є, – сказала якось клієнтка.
Чому люди брешуть
За брехнею завжди стоїть страх покарання, осуду, приниження, бідності, безсилля, неприйняття, вигнання, нелюбові, страх впасти у власних очах. У кожного є свій набір обставин, коли життєвий досвід від дитинства і до сьогодні каже, що збрехати безпечніше. І людина бреше, навіть якщо розуміє, що це програшна стратегія.
Згадайте свою та реакцію інших на слова “я тобі не вірю, ти обманюєш”. Вона завжди емоційно забарвлена, бо сприймається як ситуація з підвищеним рівнем небезпеки. А отже – потрібно рятуватися. В дитинстві це глуха оборона: сльози, образа, відстоювання до останнього своєї, вже очевидно провальної, версії.
З дорослішанням додається активна форма захисту – напад у відповідь. Тож дружина раз зауважить брехню і отримає шквал негативу від чоловіка. Те саме відбувається і другий, і третій раз. Згодом, вона запевняє себе, що їй байдуже до його брехні. І отут те тонке місце, яке часто рветься.
Поки жінка демонструє, що її не зачіпає брехня, її тіло кричить про те, що вона не вірить. У чоловічій “бібліотеці” є теж папки з реакціями жінки, хоч і не так досконало відсортовані. Вони відчувають невідповідність і вмикається тривожна лампочка: щось тут не так. Небезпека! В підсвідомості чоловіка шаблон закріплюється ще міцніше – брехня була доцільною, бо було небезпечно.
Тривалий стрес низької інтенсивності
Довіра до партнера – невід’ємна складова відчуття безпеки спільного простору. Дім – це та нора, де можна сховатися від негараздів світу і відновитися, набратися сил. Немає довіри – немає безпеки (при чому для обох). Натомість є джерело постійного напруження, мовою науки – тривалий стрес низької інтенсивності. Щоб мінімізувати його згубний вплив, варто розділити зони відповідальності.
Не секрет, що коли до нас ставляться погано, ми ні-ні та й засумніваємося: а може причина у мені, може це я маю чинити якось інакше.
Якщо ваша звична реакція на слова чоловіка, навіть потайки у душі – осуд, знецінення, повчання як правильно. Якщо переконані, що любов і секс потрібно заслужити, то цього варто позбуватися. Все це ваша зона відповідальності.
Часто жінка дистанціюється і намагається, принаймні, зовні ніяк не реагувати: ти вдаєш, що кажеш правду, а я вдаю, що вірю. Всередині ж кипить. Там і образи, і розчарування, і сором, і гнів. Щоб це не вихлюпувалося, затискаються щелепи, кам’яніє комірцева зона. Частими гостями стають головний біль напруги, проблеми із зубами і горлом, збите дихання, остеохондроз. Потурбуватися про себе також зона вашої відповідальності.
Якщо Ви хочете якісних змін у подружньому житті, то маєте принаймні спробувати. І це зона вашої відповідальності.
Два кроки до змін: практика
Крок 1. Визнати за чоловіком право на брехню як на психологічний захист. Без виправдань і звинувачень, а як факт.
Якщо жінка переконана, що чоловік не має права їй брехати, і йде з таких стосунків – це нормально. Право одного на брехню не значить, що обов’язок іншого її приймати. Якщо ж залишається у них, то це породжує додатковий внутрішній конфлікт: він не має права так чинити, а я все одно терплю. Чого ж тоді я варта? І тоді вістря всього назбираного і схованого впирається в саму жінку.
Визнання права партнера на брехню робить такий конфлікт неможливим, а також позбавляє від прихованих очікувань і наступного розчарування з новим витком самоїдства. До того ж, пам’ятаючи про це право партнера, ви нагадуватимете собі про свої права – вирішувати, як це сприймати і що з цим робити. Нагадуватимете, що ви – головна управляюча власного життя, і тільки ви можете у ньому щось змінити.
Крок 2. Дорослий відрізняється від дитини тим, що може усвідомлювати причини і наслідки своїх вчинків, аналізувати і контролювати свою поведінку. Тому для дорослого брехня це вибір і відповідальність того, хто бреше. Можна щоразу в уяві складати їх у торбинку і віддати йому зі словами: “Це твоє право зараз брехати мені, твій вибір і твоя відповідальність”
Буває, що навіть в уяві не вдасться це зробити з першого разу. Проте навіть просто складені в торбинку, вони будуть відокремлені від вас.
Ця вправа допоможе набагато менше вмикатися в ситуацію емоційно. Буде збережене базове відчуття “я – хороший” обох партнерів, тому буде менше образ та агресії (відкритої чи прихованої, спрямованої на партнера чи на себе). Ви обиратимете інші слова, ваше тіло транслюватиме інші невербальні знаки. А це викликатиме нові реакції у партнера, і звичний сценарій змінюватиметься. Звичайно, не за раз, але давно одружені – треновані, наполегливі і витривалі, тому вам не звикати до сімейних марафонів.
Автор: НАТАЛІЯ АНДРУШКО, психолог, екофасилітатор, супервізор, член Української асоціації екологічної психологічної допомоги.
