Якщо говориш, говориш, а від партнера все відлітає, як горох від стіни, то приходить момент, коли хочеться просто перестати говорити, бо навіщо? Проте перестати говорити – не вихід. А про вихід розповім у цій статті.
Якими б не були причини, чому партнер “не чує”,
- ви говорите “різними” мовами;
- він як дзеркало відображає ваше невміння чути себе;
- ви взагалі мало що говорите і чекаєте, що партнер має сам здогадатися;
- наговорено вже стільки неприємного, образливого, болючого, що слухати – собі дорожче;
- ігнорування як покарання;
- він вважає ваші вимоги/прохання нездійсненними чи несправедливими, стежина виходу одна – якісно нові способи контакту.
Визначіть власну мову
За Г.Чепменом, є 5 мов любові – дії, слова, час, подарунки, дотики. Це те, як ми з дитинства звикли розуміти, що нас люблять. Тут звичне одному може бути зовсім незрозумілим іншому. Але як у різних мовах можна знайти подібні слова чи правила, так і в стосунках – кожна пара має спільні точки.
Згадайте моменти, найбільше наповнені теплом, ніжністю, і, особливо, – відчуттям єдності. Чим підсилювалися ці хвилини? Обіймами, пригортаннями, поцілунками чи приємними словами? Даруванням чи отриманням подарунків? Часом разом? А може це були прості вияви турботи у вигляді помитого посуду, гарячого чаю, відремонтованого приладу? Це і є ваша спільна мова, особистий діалект, зрозумілий обом.
Навіщо це знати? Приємне відчуття себе цінною і коханою частинкою одного цілого породжує бажання продовжити, повторити, прожити це ще раз. Навіть хочеться піти назустріч партнеру як самому собі.
Принцип дзеркала
Наше оточення працює дзеркалом, зовнішньою проекцією внутрішнього голосу нашого підсвідомого. Мабуть, у всіх був випадок, коли ви про щось говорили, а вас не чули, проте це ніяк не зачіпало. Чому? Тому що:
- говорилося про щось неважливе, на що можна було махнути рукою;
- не було очікувань щодо саме цієї людини.
Принцип дзеркала полягає в тому, що в діях іншого нас зачіпає лише те, що болить нам особисто.
Що саме партнер не чує? Про що я не можу допроситися-достукатися? Чому важливо це отримати саме від цієї людини? Чому це так болить? Про яку це мою потребу? Для чого мені це зараз? Як можна забезпечити це собі самій?
Для змін ці питання потребують чесності з собою, глибини й уникання загальних відповідей на кшталт “всі чоловіки/жінки мають …”, “це й так зрозуміло”.
Чарівна пігулка
Для налаштування можна виконати вправу “Чарівні пігулки”:
Крок 1. Закривайте очі. Зробіть глибокий вдих і видих. Уявіть у себе на долоні чималеньку білу пігулку з глибокою рискою. Вона чарівна. Хто б її не випив, одразу почує свого партнера. Протягніть долоню перед собою і покладіть пігулку в паперовий човник. Дме сильний вітер, і човника несе в море. Дуже хочеться його спіймати, але ноги ніби приклеїлися до землі. Човник зменшується, стає білою точкою і зникає десь вдалині.
Вдих-видих і відкривайте очі. Проговоріть вголос, яке відчуття залишилося: “Мені шкода (я радію, я злюся, я в розпачі), але я відпускаю”.
Крок 2. Знову закрийте очі. Тепер на долоні – маленька блискуча червона пігулка. Той, хто її вип’є, почне чути першого, на кого подивиться. Повільно покладіть її собі на язик, ковтніть і подивіться… у дзеркало. Уважно дивіться і запам’ятовуйте деталі. Відкривайте очі.
Скільки років було вам у дзеркалі? Про який настрій говорив вираз обличчя? Чого найбільше не вистачало в тому віці? Як можна собі організувати це зараз?
Розуміння і прийняття своїх потреб допоможе по-іншому говорити з партнером:
- якісь вимоги відпадуть, бо виявиться, що то було питання не до партнера, а до себе;
- чутливість до себе дозволить бути акуратним з почуттями іншого та відповідально вибирати слова.
Лікуйте себе
А де ж тут слух партнера? Людина може змінити лише сама себе. Але стосунки – це єдина система. Зміна одного елемента неминуче вплине на усю конструкцію: вона або зміниться для збереження стійкості і цілісності, або зруйнується. У першому випадку партнер сам прийматиме рішення рухатися назустріч, інколи несвідомо, спонтанно реагуючи на нове у вас, але добровільно, без відчуття, що на нього тиснуть. Якщо ж він не захоче чи не зможе змінюватися, вибір доведеться робити вам – залишатися у тому, що є, чи рухатися вперед.
В обох випадках важливо не поспішати давати прогнози відповіді за іншого – ви можете приємно здивувати один одного.
Автор НАТАЛІЯ АНДРУШКО, психолог, екофасилітатор, супервізор, член Української асоціації екологічної психологічної допомоги.
