Позаду те, що минуло. Попереду те, що ще не трапилося. Між ними – теперішнє. І тільки тут, де живе дивовижна мить можливостей формування свого завтра, в просторі Тут-і-Зараз – його величність Вибір.
Щоб обрати потрібний предмет, дію чи образ життя, людина природно спирається на набутий досвід, підтягує фахові знання, власні побажання стосовно обраного, можливості й віру в себе – здужає реалізувати чи ні. Керується відповіддю, які свої потреби реалізує тим вибором. Асортимент, відбір, підбір – помічники обранцю.
Іноді у виборі допомагає внутрішнє голосування – “за” чи “проти”. А ще підкидають монету “орел чи решка”.
Робити вибір прислухаючись до інтуїції, то – Еверест вибору. Інтуїція відчувається як багатовимірне око, яке має здатність передбачити багатоходівку, як гросмейстер у шахах, й свідомо робити свій хід.
Хтось приймає швидкі рішення, але не завжди бере відповідальність за результат. Комусь складно взяти на себе вибір, бо відповідальність, як дамоклів меч, висить над ним. Декому зробити вибір заважає травма, страх проявитися через невміння відчувати та чути себе.
У цей же кошичок потрапляє і звичка відмовлятися від себе, поставлених цілей при першій невдачі – засвоєний в дитинстві досвід.
Відсувати чи розтягувати прийняття рішення, очікуючи, що саме розсмокчеться – така собі стратегія вибору. Або взагалі не робити вибір. Хоча це теж вибір.
Моя знайома так ретельно обирала палітру для стін, що втомилася, і зрештою пофарбувала все в білий колір. Такий веселий компроміс.
Перешкоди на шляху вибору
На консультації дівчина 23-х років. Звернулася по допомогу, бо щоразу, коли вона втрачала роботу, з різних причин, в неї траплявся м’язовий спазм. Такий сильний, що викликали швидку.
В історії стосунків “батьки-діти”, знайшлось “от коли будеш заробляти свої власні гроші, тоді й будеш мати право голосу”.
Про цей випадок забули всі. Тільки підсвідоме клієнтки тримало на мушці цю установку. І кожен раз, коли дівчина залишалася без роботи, її “позбавляли права голосу”.
Як гадаєте, чи легко клієнтці робити вибір на свою користь?
Жертовність чи благообрання?
Хто не йде вперед, той підстрибує на місці. Гарне нагадування про необхідність робити вибір. Але як полегшити дилему цього самого вибору? Тим паче, коли попередні рішення відбили охоту ініціативи, а отже і бажання робити вибір.
Пропоную, перебуваючи в процесі вибору, поспостерігати свої реакції й визначити (тільки без ярликів і гноблення!) до кого віднести себе: жертва обставин або людина, яка навчається й зростає в кращий варіант себе.
У психологічному варіанті в оточенні жертви завжди присутні:
- людина, що ображає – кат;
- людина, яка захищає – рятувальник.
Жертовній особистості прийняти рішення – значить чекати ката і його вироку. Якщо згадати про рятівника, то можна з його допомогою вчинити подвиг, заручитися підтримкою і дати дозвіл на свободу своєму вибору.
Не можна впевнено сказати, що страшніше в цій опції, все індивідуально: озвучити свій вибір чи перебувати в тягучому очікуванні, що за підсумком вибору вийде.
В оточенні людини, яка навчається, є Учитель і соратники по навчанню. Людина, яка замислюється над питаннями та пошуками відповідей, сама експериментує, рефлексує, самовдосконалюється. Учитель ділиться наукою, знаннями, вміннями, навичками. А соратники взаємодопомогають вирішувати складні завдання.
Людині, яка навчається, легше бути сміливою, оскільки вона допускає право помилятися і розуміє, що майстерність напрацьовується безліччю повторень, в тому числі проб і помилок.
Перевірки версій, аналіз, розбір, альтернативність, добірка варіантів. Читати, дивитися, співпереживати, заглиблюватися, дивуватися, розводити руками, розвивати неупередженість, гнучкість думки, вміння домовлятися. І в проміжках багато вибору.
Варіанти вибору дані для всіх:
- вибір почуттів, реакцій на те, що відбувається;
- вибір оточення, якості спілкування;
- вибір прийнятих і усунутих рішень;
- вибір діяння і недіяння. Вміти відчути своєчасність – це велика майстерність!
Вибір стосується тільки cебе
Вибір, з яким в останні часи довелося зустрітися мені, стосується прийняття. Прийняти те, що відбувається як даність. Прийняти неможливість впливати на підсумки. Прийняти межі своєї влади, точніше сказати – обмеженість влади, оскільки можна панувати в рамках тільки себе: знімати рожеві окуляри, протирати оптику розуму, змінювати звички, позицію спостерігача, працювати з переконаннями, розширювати сприйняття.
Не можу, як би не хотіла, впливати на вибір іншої людини.
Між сценарієм жертви й людини, що навчається, на мою думку, варто вибрати учнівство. По-перше, це цікаво, бо відкритість до нових можливостей розкриває потенціал. По-друге, робота зі своїм внутрішнім світом це захоплююче знайомство з новим собою.
Як показує практика, роблячи вибір, людина стає сміливішою, впевненішою, сильнішою. Є досвід минулого. Припущення та побажання щодо майбутнього. І тільки в просторі Тут-і-Зараз, його величність вибір пробуджує внутрішнього творця, щоби свідомо формувати власне майбутнє.
Автор: ЛЮДМИЛА АНАСТАСЬЄВА, практикуючий психолог, трансперсональний психотерапевт, ведуча циклу пізнавальних тем «Філософські зустрічі».
