ОСІНЬ БЕЗ ДЕПРЕСІЇ. МОЖЛИВО?

Зменшення тепла і світла багатьох  заганяє в особливий стан, який часто йменують осінньою депресією. Що з цим робити і чи робити щось взагалі?

Осінь – неймовірна пора, коли людина може повноцінно відчути себе частинкою всієї живої природи. Але природний осінній ритм – бажання більше їсти (буває навпаки, зовсім не їсти), більше спати, завмерти, менше рухатися і не вирішувати нагальних питань – погано суміщається з нашою окультуреною, цивілізаційною частиною. В будь-яку пору нам потрібно бігти, встигати робити купи справ щодня тому вимушені паузи осінньої депресії нас лякають, і ми шукаємо способи їх позбутися, принаймні, хоч полегшити і скоротити. Це виключно людська дилема, незнайома тваринному і рослинному світу. Але й засобів вирішення у нас більше. Ми можемо обирати як реагувати: приймати свій стан, заперечувати чи змінювати його.

Природні ритми

По природі варто дослухатися до бажання організму: вповільнити темп, викреслити що можливо зі списку щоденних справ, виділяти щоденно час на байдики (без гаджетів), вдосталь спати, повноцінно харчуватися. Це допомагає перебудуватися організму на новий світловий і температурний режим і … зібрати “психологічний врожай року”. Життя не дозволяє людині бути мармуровою скульптурою. Непередбачувані умови, несподівані обставини, нові люди не лише додають досвіду, а й змушують навчатися, розвиватися. Наслідок – змінюємося ми, наше ставлення до певних речей, наше бачення світу взагалі.

Внутрішні конфлікти (невідповідності, розбіжності між основними цінностями чи переконаннями) і потреба в переусвідомленні сприйняття самого себе – енергозатратні процеси в будь-яку пору року. Тоді як вповільнення – перший крок до розв’язку, можливість зізнатися собі, що якась частина інформації про себе і світ застаріла. Всі поради про сон, харчування – теж не лише про підтримку тіла, а й про те, щоб прислухатися до себе, побачити не лише вимоги соціуму, а й відчути свої власні потреби.

Важливо! Якщо психіка і/або тіло виснажені, якщо організму не вистачає сил і ресурсів справлятися самотужки, якщо відбуваються певні біохімічні збої в організмі, може виникнути депресія не в побутовому, а в клінічному розумінні, коли необхідна додаткова підтримка (психологічна, медикаментозна). Ці два стани буває складно розрізнити в себе. Особливо, якщо нема такого досвіду. Якщо ви стали помічати, що вам стало байдуже до того, що було дуже важливим (рідні, друзі, домашні улюбленці тощо), – час може й не бити у дзвони, але точно пора звернутися за допомогою.  

Страх сповільнення

Є й інша сторона, коли людина так боїться упустити щось із життя (частіше – з роботи) чи впасти в апатію, що навіть думки про вповільнення від себе жене. Потреба організму в переналаштуванні при цьому нікуди не пропадає, а навпаки загострюється. При збігу несприятливих обставин вистрілює хворобами тіла, панічними атаками, тією ж таки клінічною депресією.

Іноді ці крайнощі необхідні людині для кардинальних змін. Та в більшості випадків достатньо виділити собі час для паузи. Хтось може дозволити собі “випасти” на вихідні. Для когось день – недосяжна розкіш (наприклад, матусі з малими дітьми). Тоді можна знайти 10-15-20 хв щодня. Навіть короткі паузи дозволеної собі пасивності допомагатимуть бути бадьорішими. А якщо їх доповнити яскравими овочами та фруктами, приємною саме зараз музикою, комфортним на дотик одягом, улюбленими кольорами і справами, то осінь стане затишнішою. 

Подбайте про себе – воно того варте!

Автор: НАТАЛІЯ АНДРУШКО, психолог, екофасилітатор, супервізор, член Української асоціації екологічної психологічної допомоги.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *