Батьківство як ресурс

Наші душі приходять у цей світ за уроками, осягнувши які, людина зможе стати щасливою, наповненою любов’ю, відкритою на життя та інших людей. І завжди траплятимуться події, складатимуться обставини, зустрічатимуться люди, через яких ми будемо робити цей вибір: пройти життєвий урок, наблизитися до добра чи ні. 

Батьки – це найперші люди, а разом із тим і обставини, які закладають базову основу світосприйняття у дитині. Буддисти кажуть, що найбільше уроків, найбільше добра людина може отримати від тих, хто до неї найближче. Навіть, якщо це добро таким не виглядає з точки зору якихось загальних розумінь цієї категорії. І від самого народження людину ведуть двоє – мати і батько, люди, яких обрала нова душа для втілення тут, на землі.

Різні ролі чоловіка та жінки

Роль жінки і чоловіка для процесу становлення людини та проходження її своїм шляхом відрізняється. Так само як і значущість тата або мами на різних етапах дорослішання дитини то зростає, то заходить у тінь на деякий час. Але незалежно від статі, віку та стосунків, які склалися, потреба в обох батьках залишається завжди. І добре, якщо ця потреба задоволена, якщо дитина відчуває на рівних силу підтримки мами і тата. Особливо тоді, коли стосунки між цими двома вичерпуються з тих чи інших причин. Коли фокус зовсім не на підтримці іншого, а на власному болю та переживанні. Коли сильна доросла людина втрачає зв’язок із самим собою, часом втрачаючи його також і з тими, хто в певний життєвий період складає його найближче коло. 

Суспільство сформувало думку та розписало ролі для чоловіка та жінки. І не лише як особистостей, але і як тих, хто приводить нову людину у цей світ. Так само жінки з чоловіками проживають себе відповідно до цих, розписаних суспільством ролей. І ролей, якими вони самі себе наділили.

Але людська душа набагато складніша і прекрасніша, ніж якась певна роль. І батьківство, а сьогодні ми будемо саме про нього у контексті Дня батька, є значно більш багатогранним, складним, значущим, ніж суспільна парадигма, в якій росте, виховується та проявляється майбутній чоловік. 

Як стати добрим батьком

«Найкраще, що може зробити жінка для своєї дитини – подарувати їй доброго батька», – вже не пам’ятаю, звідки прийшла до мене ця фраза-стереотип, що звучить досить дивно. «Подарувати», – так, ніби чоловік матеріальна складова. «Подарувати» як вазу або коробку цукерок. 

Сама суть цього твердження ризиковано неправдива, як на мене. Відповідальність на жінці за вибір чоловіка? А якщо цей вибір в силу різних причин не відбувся так, як би хотілося від початку? А де тут чоловік? Таке враження, що «добрий батько» – це визначення, якому мають відповідати усі хлопчики, підростаючи. І жінка вибиратиме, як на ринку, відфільтровуючи більш якісний та менш якісний товар. 

З приходом дитини у світ, зовсім не очевидно, відразу народжуються мати і батько. Інколи потрібно досить багато часу, щоби усвідомити нову для себе роль і почати у ній відбуватися. 

Як на мене, важливо розуміти і жінці, і чоловіку, що стати добрим батьком – це практично те ж саме, що і стати добрим фахівцем, добрим митцем, добрим керівником тощо. 

Це стосується як чоловіків, так і жінок. Просто у материнстві швидше спрацьовують фізіологічні, ментальні та інстинктивні фактори. Тому описувати процес батьківства, щоби пояснити його, наприклад, підліткам, я би почала, провівши паралелі з кар’єрою. Адже добрий керівник – це той, хто усвідомлює свою відповідальність за своє підприємство, за тих людей, з ким має справу. Хто добре знає і розуміє всі процеси. А якщо чогось не знає, то навчається. Часом навіть і у польових умовах. 

Це людина – відкрите серце, яка собою створює свій бізнес. І якщо бізнес не одноденний, то людина робитиме все, від себе залежне, щоби пройти шляхом зростання разом зі своїм колективом. 

«Люди платитимуть гроші не за продукцію. Люди платитимуть гроші за вас», – почула я красиву ідею реалізації призначення на одному з духовних курсів. 

По суті, родинна історія чоловіка передбачає такий же красивий, але досить непростий шлях усвідомлень, зважень, прийняття рішень і тотальної відповідальності за процес. У якому дуже важливо перебувати у стані відкритого серця. І так само, як ти виховуєш себе добрим колегою, добрим співробітником або керівником, важливо виховувати себе і добрим батьком. Процесуальні складові однакові. Трішки різні акценти. Сфери реалізації також можуть бути різними. Бізнес – це моя особиста історія, щоби я могла порівнювати і відкривати смисли своїм підліткам, яких у родині троє і всі вони, я сподіваюся, колись зможуть віднайти у собі ресурс батьківства. 

Можливості батьківства

Через батьківство і материнство чоловік та жінка отримують додаткові можливості – зайти у життя ще з одного ракурсу. Але зайти саме у своє власне життя. Подивитися на себе в абсолютно нових, часом і екстремальних умовах. Коли немає готових рішень, немає ідеальних картинок, немає позиції «ти – мені, я – тобі». 

Однак є абсолютно ідеальні можливості пізнати себе через цю нову, дуже непросту справу. Головне – робити її, несучи відповідальність за все, що відбувається, і у стані відкритого серця. Де зисками стануть велика любов, відкритість до життя і абсолютне відчуття власних крил за плечима. І тоді мудрі вислови різних релігій про те, що «мама-Лама», а «тато-Ангел» мають всі шанси реалізуватися вже у цьому житті. У твоєму особистому житті.

АВТОР: Тетяна Бондарчук, засновниця альтернативного шкільного проекту, письменниця, авторка гри «Мій ІКІГАЙ».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *