ЯК СТОСУНКИ З БАТЬКОМ ВПЛИВАЮТЬ НА ВПЕВНЕНІСТЬ У СОБІ

Як виховати сильних, впевнених в собі дітей? Як знайти в собі внутрішні опори дорослій людині? Уроки мужності – це не випробування, які необхідно пройти. Надійна, впевнена в собі людина, з сильним внутрішнім стрижнем – це людина, у якої є образ сильного, турботливого внутрішнього батька.

Внутрішні опори ми створюємо самі, але беремо їх спочатку зовні. Найбільш впевнені в собі люди – ті, котрі мають хороші стосунки із батьком. Спочатку батько дає нам відчуття захищеності, стабільності, надійності, підтримки. Ставши дорослими, ми самі природним чином починаємо відчувати свою внутрішню силу через те, що у нас був позитивний досвід.

Коли люди говорять: «У мене немає внутрішнього стрижня», «У мене немає внутрішньої опори», – це щось про батьківське. І найчастіше це говорять люди, у яких в житті і в спілкуванні не було, або був такий батько, який ніяк не міг бути опорою.

Раніше місце  могутнього, сильного, головного батька було готове. Чоловік нічого не робив, просто суспільство очікувало від нього цього, і коли він ставав батьком, то виконував ту роль, яку від нього очікували. Сьогодні чоловікові набагато складніше, тому що він повинен створити себе самого хорошим батьком.


Всупереч технічному прогресу і кращим умовам життя цінності сім’ї заперечуються, а молоді батьки – інфантильні. Часто діти народжуються випадково і поза шлюбом. Хоча офіційний шлюб не гарантує усвідомленого батьківства. Де ж знайти сили дитині, а потім вже дорослому, коли немає добрих стосунків з рідним батьком. Розберімось, що таке внутрішні опори і як повернути собі силу та впевненість.

Невдале батьківство

Чому так складно стати хорошим батьком, що заважає чоловікам якісно виконувати роль батька?

1. Батьком може стати зрілий, психологічно дорослий чоловік. Якщо чоловік все ще хлопчик, хоч йому і 30 років, як він може бути відповідальним батьком? Раніше хлопчики проходили ініціацію. Був обряд посвячення в чоловіки, пізніше цю роль виконувала армія. Важливим є фізичне відділення від мами, незалежність, рух через труднощі, подолання.

Зараз хлопчики живуть дуже довго зі своїми батьками, часто фінансово залежні від них. Отже, він ще психологічно підліток, а не зрілий чоловік, незалежно від того, скільки йому років.

2. Небажане батьківство. Чоловік хоче сексуального задоволення, так само як і жінка. Найменше він думає, що після 5 хвилин насолоди, може стати іншою людиною – батьком. Тільки усвідомлене батьківство, як і материнство, дозволяє стати хорошим батьком своїм дітям.

3. Проблеми чоловіка з власним батьком у дитинстві. Були погані стосунки з батьком, або його взагалі не було. Немає моделі, образу доброго батька. Натомість є ідеальний образ, яким повинен бути батько. В цьому випадку чоловікові страшно не впоратися із цією ідеальною роллю. Тут ще накладаються очікування жінки від цього чоловіка. Чоловік боїться не справитися, і не бере відповідальність за батьківство.

Є багато інших глибинних психологічних причин, чому чоловік не може і не хоче стати батьком. Такі як:

  •         суперництво з дитиною за любов дружини (матері);
  •         ревнощі й заздрість;
  •         коли жінка не підпускає до дитини чоловіка. Їй страшно, що він упустить немовля, не впорається;
  •         ненависть чоловіка до власної матері. Коли жінка стає матір’ю, він переносить свої негативні почуття до власної матері на дружину;
  •         відсутність допомоги в часи кризи. Народження дитини – це криза для обох партнерів. Вважається, що допомога і підтримка потрібна тільки матері. Новоспеченому батькові також важлива допомога і підтримка в прийнятті своєї нової ролі.

Факт залишається фактом: без внутрішнього почуття сильного і люблячого батька, людина відчуває себе невпевненою і беззахисною.

Ідеальний батько

Подумаймо про те, яким хочеться бачити батька. Які його якості важливі для вас? Для кожного це буде свій образ.

Наприклад, батько – це сильний, добрий, впевнений в собі чоловік, готовий постояти за себе і за сім’ю. Його поважають, прислухаються до його думки. Він ніколи нікого не боїться, і з ним відчуваєш захищеність і безпеку. Батько любить своїх дітей, піклується про них, балує і грає з ними. Він може покарати, але відповідно до проступку. Батько може полагодити кран, приготувати м’ясо і заробляти гроші. Стабільний і надійний, мудрий і щедрий.


Батько в очікуванні дитини завжди герой. Він справедливий і з почуттям власної гідності. Батько – Бог. Ідеальний, досконалий, від усього захищає дитину, оберігає, все їй дає.

Ну як вам така роль? Важкувато для звичайної людини.

Як повернути собі опори та впевненість

На жаль, деякі батьки вбивають дітей – знищують їх психологічно. Коли вдома є домашнє насильство, коли батько б’є матір і дітей, ображає і принижує їх. Коли батько алкоголік, наркоман, злочинець.

Отже, що робити, щоб відновити внутрішнє відчуття сили, як повернути собі почуття впевненості та внутрішньої опори.

Створюйте образ сильного батька. Саме тому так добре поширені релігії по всьому світу. Шукайте цей образ в книгах, фільмах, культурах, міфах. Важливо змінювати ваше ставлення до внутрішнього батька. Самого батька не змінити. Це його життя. Необхідно прожити почуття образи, гніву, розчарування, смутку, які відчували до рідного батька, і тільки тоді створювати новий образ батька через взаємини з іншими людьми.

Що робити, коли у дитини немає батька, він не платить аліменти, не хоче бачити дитину, алкоголік чи наркоман? У цьому випадку мама створює образ батька. Брехати не треба і говорити на чорне, що воно біле. Найкраще сказати дитині правду. Правда полягає в тому, що ніхто не знає, чому він так вчинив. Та й він сам часто не знає. Мамі важливо розібратися у своїх минулих стосунках. Якщо це не зґвалтування, і цей чоловік їй подобався. Обов’язково вона знайде ті риси, які їй в ньому подобалися. Дитині необхідно знати, що вона була народжений в любові.

Водночас шукати своїй дитині тренера-чоловіка, вчителя, наставника. Це може бути дядько, дідусь. Будь-який важливий для дитини чоловік. Читайте дитині книги, дивіться фільми, обговорюйте хороших чоловіків, які зустрічаються на вашому шляху.


Не судіть недолугих батьків. Батьком не народжуються, як і матір’ю. Процес становлення проходить складно, і як ми бачимо далеко не кожен може впоратися із батьківством, особливо в нашій культурі матеріалізму та інфантилізму. Не кажіть дитині, що батько не відвідує тебе, не дбає, тому що він тебе не любить. Для дитини – це найболючіше. Крім того, любить він її чи ні, ми також не знаємо. 

Проте, може бути, що батькові справді немає ніякого діла до дітей. Вони можуть викликати у нього почуття ворожості й небезпеки. Навіть боги боялися своїх дітей, і намагалися їх позбутися. В історії є чимало свідчень, що батьки відчували загрозу у своїх дітях і намагалися позбутися їх.

Отже, не потрібно створювати ідеальний образ батька, і не потрібно огульно у всьому його звинувачувати. Коли у дитини немає батька – це реальність даної дитини. У неї такі життєві обставини – не більше, і не менше.

Якщо батько присутній, але він явно не ідеал, тут важливо не заперечувати повністю його існування, але аналізувати, і вибирати. Від чогось свідомо відмовлятися, але якісь риси привласнювати собі.

Гарна новина полягає в тому, що ми беремо ресурси не лише  від матері і батька, а й від інших значущих дорослих людей. Ми можемо створювати себе самі. Для цього нам потрібні ідеали. Ми не можемо створити сенс з себе, але ми можемо вибирати наші ідеали. Ми – це результат взаємодії з людьми, в першу чергу – з батьками.

Саме батько для дитини задає планку, чому потрібно відповідати. Він задає дитині ідеали та стандарти. Тому важливо шукати для дитини зразки для наслідування.

Героєм стає той, хто шукає шляхи виходу з життєвої ситуації, яка не задовольняє. Завдання батьків допомогти дитині вибрати ідеали, які стануть для неї опорами в житті. Той же ефект буде і для дорослої людини.

Внутрішня сила – це образ сильного, люблячого, турботливого батька. Ми мислимо символами, тому використовуйте всі ресурси, щоб змінити своє ставлення до образу батька. Дві великі різниці, коли вимовляєш «Мій батько – нікчема» і «Мій батько – герой». Як казав великий філософ Е. Фромм: «Ми повинні стати батьками самі собі».

Автор: НАДІА СААФАН-МІЩЕНКО, психолог-сексолог, сімейний психотерапевт.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *