Два роки тому ковід роз’єднав родини, закрив кордони, одягнув на нас маски і змусив жити у страху перед обіймами, близькою дистанцією та дружніми посиденьками. Війна ж за один день не лише об’єднала українців як націю, а й зібрала під одним дахом близьких та далеких, улюблених й не дуже, схожих та різних, з’єднаних кровною спорідненістю та штампами у паспорті тих, які називаються родиною.
Радість близькості, відчуття захисту, підтримки, сили Роду, полегшення, що можна розділити біль, тривоги, сльози зі своїми через якийсь час можуть змінитися на непорозуміння, з’ясування стосунків та образи. В одну мить сімейний прихисток може перетворитися на майданчик суперечок і конфліктів. З одного боку, це навіть добре – адже це шанс зняти маски, розставити усі крапки над “і” в ситуаціях, які у мирний час обходили десятою дорогою та прийти до щасливоє єдності. З іншого боку, це може перерости у велику прірву претензій та недобрих стосунків між батьками та дітьми, сестрами й братами, чоловіками і дружинами.
Правила збереження миру в родині
Тут у нагоді стане стара приказка “Зі своїм уставом в чужу церкву не ходять”. Це означає, якщо ви є гостем, то саме вам варто підлаштовуватися під “устав”. Зауважу, що тут не йдеться про схиляння голови перед відвертим і прямолінійним аб’юзом, маніпуляціями, недобрим ставленням. Це про звички та традиції дому, в якому ви тимчасово перебуваєте: будь то батьківський, синівській/дочірній, сестринській/братський чи дружній будинок.
Правило перше
Для того, щоб не виникало непорозумінь з цим самим “уставом”, то приймаючій стороні важливо проговорити з її точки зору очевидні речі. Адже, як показує практика, для іншої сторони вони можуть бути зовсім не очевидними. Наприклад, у цьому домі не палять в приміщенні, сортують сміття, миють після себе посуд, без дозволу не заходять у приватні кімнати тощо.
Проте, часто відбувається синергія цінностей та звичок, тому на певний час з’являються нові спільні звички. Коли ми сім’єю 24 лютого переїхали до батьків, то через деякий час усі відмитили, що стали жити за новим, але спільним для всіх режимом. Втім, кожному вдалося залишити щось своє важливе. Для мене це ранкова кава і йога. Для мого чоловіка – вечірній перегляд спортивних програм. Для батьків – денні часи відпочинку.
Правило друге
Важливою складовою мирних стосунків є повага один до одного. Попри кровну спорідненість, у вас з вашими батьками/дітьми/родичами/друзями можуть бути геть різні вподобання, погляди, інтереси щодо музики, фільмів, людей, їжі та загалом життя. Варто пам’ятати, що ви маєте повне право на них. Так само як і ваші родичі. До того ж, це великий плюс до розвитку та розширення ваших нейронних зв’язків. Адже ви, навіть не помічаючи цього, будете сприймати нову для себе інформацію. Головне – не чинити цьому опір, а прийняти.
Найчастіше конфлікти виникають на основі важливих цінностей: таких як ставлення до війни, мови, бачення майбутнього, релігії. Це “гострі кути”, які зараз краще оминути. Тут йдеться не про інакшість думки, а про стійкі переконання, які людина завзято захищає. Якщо під час суперечки, опонент говорить на високих тонах, активно жестикулює, не лише відстоює думку, а й будь-що намагається довести її правильність, то знайте – це та тема, якою людина не поступиться і через яку може розпочатися сімейна війна. У такому випадку краще цю тему не піднімати. Пам’ятаємо, про право людини на її думки та переконання.
Якщо ж “гострих кутів” забагато й обхідних шляхів немає, а є відкрита конфронтація, то найкращим варіантом буде роз’їхатися. Звісно, якщо є така можливість. Якщо немає, то зверніть свою увагу на те спільне, що може вас об’єднати, і зведіть до мінімуму обговорення гарячих тем.
Повага один до одного проявляється і в тому, що не замовчується те, що не влаштовує, не подобається, завдає незручностей. Набагато краще такі моменти обговорювати на самому початку, щоб ситуація не переросла у скандал. А він обов’язково буде, адже неможливо довгий час терпіти те, що конче не подобається. Рано чи пізно “дах зірве”. Повірте, людині набагато простіше і приємніше почути ваше коректне зауваження і прохання щось робити або не робити, ніж потім розгрібати завали незрозумілого для неї скандалу.
Мені пощастило, ми маємо багато спільного з батьками, тому швидше відкриті до діалогу, ніж до суперечок. Та й почуття гумору в певних ситуаціях неабияк допомагає розрядити обстановку.
Правило третє
Будьте як дома, але не забувайте, що в гостях. Коли гостювання розтягується на місяці, то варто включатися у буденні, побутові процеси. Це стосується таких земних речей як приготування їжі, прання, прибирання, закупівля продуктів, витрати на комунальні послуги. Це варто обговорити навіть із найближчими, щоб ваше гостювання або, навпаки, приймання гостей не перетворилося на важкий витратний тягар.
Отож, проявіть власну ініціативу або запитайте, як буде зручно: спільне чи окреме харчування, купівля продуктів, оплата комуналки тощо. Буває, що всі питання вирішуються самі собою. Це відбувається тоді, коли є високий рівень прийняття, поваги, відповідальності, піклування один про одного. Коли всі просто включаються у певну діяльність. Цей підхід позитивний і тим, що кожен знаходить своє комфортне місце, де йому добре і де він може бути корисним. Проте це не виключає обговорення, адже пам’ятаємо перший пункт.
Інший варіант, коли все чітко і зрозуміло розділено: в кожного є його територія, на якій він хазяйнує і окремо оплачує своє проживання. Такий підхід також не виключає добрих сімейних стосунків та спільних вечорів за одним столом.
Якщо ж обставини такі, що ви фінансово не маєте можливості вкладатися, то теж відверто про це скажіть. Повертайте себе у дорослу позицію і шукайте можливості покращити своє фінансове становище. Не впадайте у стан жертви, вчіться просити й приймати допомогу. Натомість щиро і щедро дякуйте. Вдячність – чудові ліки і від почуття вини. Зазвичай, де багато вини – мало вдячності.
Наостанок, ніжна любов, вміння поставити себе на місце іншого та щира підтримка – складові гарних стосунків у сім’ї, які водночас допоможуть радіти та насолоджуватися перебуванням під одним дахом. Адже що може бути краще за батьківські обійми та турботу, розмову із рідною людиною про все на світі до ранку, відчуття впевненості та захищеності, бо ти серед своїх.
Мир в українських родинах наближує нашу Перемогу над ворогом та зміцнює віру в щасливе майбутнє нашого народу. Адже загально-національна єдність починається з єдності сім’ї.
Мир вашому дому!
Автор: ВАЛЕНТИНА БАС, шеф-редактор журналу “Навколо Woman”, психолог
